Описание
Ця група про ведмедиків))))))Через яких можна висловити свої почуття!Протягом багатьох років йде суперечка між Америкою та Німеччиною про те, де був зроблений перший Тедді. А трапилося так, що ведмедик з'явився майже одночасно в обох країнах.
Історія почалася в кінці жовтня 1902 року. У німецькому місті Гейнген (Giengen) жив Ріхард Штайфф - дизайнер іграшок, який працював в сімейній фірмі, яку створила його тітка Маргарет Штайфф.
У маленькому Швабському містечку Гинген (Giengen) жила дівчина Маргарет Штайфф. З дитинства вона була прикована до інвалідної коляски після перенесеної хвороби. У Маргарет був твердий характер, світлий розум і золоті руки. Вона любила вчитися і багато чому навчилася. Вона грала на декількох музичних інструментах і дуже добре шила. А ще у неї була незвичайна любов до іграшок.
У 1879 році німецький жіночий журнал «Die Mod Ewe Itt», запропонував своїм читачкам в рубриці дозвілля зшити з м'якого фетру по опублікованій викрійці іграшку – слоненя.
Маргарет сподобалася ідея. Вона зшила декілька слоників і подарувала їх своїм маленьким племінникам на Різдво. Діти були в захопленні від подарунка. Іграшки сподобалися не лише дітям, але й дорослим. З тих пір Маргарет стала придумувати та шити різноманітні іграшки з тканини. Її вироби набували великої популярністі та вмить розходилися серед знайомих. У Маргарет був безперечний талант до виготовлення іграшок, тому після закінчення гімназії 1880 р. батьки допомогли їй відкрити невелику майстерню, де вона почала разом з сестрами шити і продавати численні вироби з фетру та плюшу. Поступово майстерня розрослася і перетворилася на фабрику м'якої іграшки «Steiff», де почали працювати сини її старшого брата. Фабрика випускала різноманітних іграшкових тварин, у тому числі й ведмедів. Перший іграшковий ведмідь, що стоїть на чотирьох лапах був запатентований в 1901 р. в Німеччині, та це ще не було те відоме в світі ведмежа Тедді.
Восени 1902 року Ріхард Штайфф, племінник власниці фірми «Steiff» Маргарет, на той час вже художник, що закінчив спеціальну школу в Штутгарті, і
працівник компанії шукав прототип нової м'якої іграшки для чергового проекту. У творчих пошуках він відвідав виставу заїжджого американського цирку, щоб подивитися на звірів і їх звички. У цирку він побачив дресированих ведмедів, які ходили і танцювали на двох лапах. Його осяяла думка про створення іграшкового ведмедика, який по будові був би подібним до ляльки, стояв на задніх лапах, причому голова і лапи могли б рухатися. Він взявся за ескіз. Втіливши на папері свій задум, Ріхард віддав готовий ескіз своїй тіточці Маргарет, великій майстрині по виготовленню м'якої іграшки. Маргарет, негайно запровадила в життя ідею племінника.
Вона виготовила ведмедя по ескізу Ріхарда, а він навчив його рухати лапами, вперше розробивши кріплення лап до тулуба за допомогою системи шнурів. Ведмідь, що стоїть на могутніх, задніх лапах, вийшов дуже натурально. До цього фірма виготовляла іграшкових ведмедиків, що стоять на чотирьох лапах, моделлю для яких служили їх живі родичі - грізлі, білі, бурі, альпійські та інші ведмеді з їх анатомічними особливостями.
Весною 1903 року на ярмарку ромисловості в Лейпцігу нове ведмежа компанії «Steiff» «Тип 55 ПП», отримав головний приз. Присутній на ярмарку агент американського іграшкового фабриканта Джорджа Боргфельдта замовив в компанії «Steiff» 3000 таких ведмедиків. Його фірма стала поставляти іграшку через океан.
Тим часом, за декілька тисяч миль від Німеччини, починалася друга половина історії ведмедика Тедді. Президент Рузвельт, прибувши в штат Міссісіпі для врегулювання прикордонного питання, один день вирішив присвятити полюванню. Один з помічників президента знайшов ведмежа, що загубилося. Він прив'язав малюка до дерева і привів президента, запропонувавши трофей. Та Рузвельт, він не зміг стріляти в беззахисного дитинча і звелі
