Описание
❄❄❄ АРХИПЧУК❄❄❄
Представники цього прізвища можуть пишатися своїми пращурами, свідчення про яких знаходяться в різних документах, що підтверджує слід, залишений ними в історії України, Білорусії та Росії. Прізвище Архипчук походить із південно-західних земель давньоруської держави і належить до числа прадавніх слов'янських прізвищ, поява яких відноситься до ХVII ст. Звичайно, в наш час представники цього прізвища можуть жити й в інших історичних областях.
Прізвище Архипчук належить до популярного типу прадавніх слов'янських прізвищ, утворених від повної форми канонічного хрестильного ім'я родоначальника. Більшість з них походить від християнських імен, які знаходяться в церковному календарі -святцях. За релігійними канонами дитину називали на честь того чи іншого святого, тобто легендарної чи історичної особи, яку шанували церквою в певно визначений день року. Християнська релігія прийшла на Русь в X столітті із Візантії. Візантія запозичила її у Римської імперії, в Рим же вона проникла з Ближнього Сходу. Через це більшість власних християнських імен запозичені із давніх мов: давньоєврейської, грецької та латинської.
Ім'я Архип, від якого утворене прізвище Архипчук, прийшло до слов'ян з грецької мови, воно складалося з двох основ та означало „archo"- „керую, правлю", „hippos"- „кінь; вершник". Слов'яни переосмислили це ім'я і стали тлумачити - „повелитель коней", російською мовою - „повелевающий лошадьми, главный в коннице". Воно включено до церковного іменника на честь святих, які носили це ім'я, іменини їх святкуються православною церквою 17 січня, 4 березня, 19 липня, 19 вересня, 5 грудня. У цьому насиченому календарі знаходиться одна з причин популярності на Русі ім'я Архип.
АРХИП >< Архипчук ><„повєлитель коней"
Прізвища, утворені від повної форми імен, належали, в основному, представникам соціального верхів'я, знаті або сім'ям, які користувались в даній місцевості авторитетом, яких сусіди з повагою звали повним ім'ям (на відміну від представників інших прошарків, котрих називали, як правило, зменшувальними чи довільними загальновживаними іменами). Це відділяло їх від представників інших станів.
У кожному регіоні фамільні прозвання утворювались згідно місцевої традиції. З давніх часів патронімічні суфікси -ук, -юк в південних говорах східних слов'ян означали "син такого-то", тобто прізвисько Архипчук розумілось як "син Архипа". У західних українсько-білоруських говорах така традиція зберігалась до XVI-XVII cm. Пізніше ці суфікси втратили первинне значення й залишилися лише в якості фамільних. З цим і зв'язана розповсюдженість таких прізвищ на заході України, на південному-заході Білорусії, тобто в колишніх землях Речі Посполитої, де процес утворення прізвищ почався найраніше.
Про давню популярність ім'я Архип нагадують численні назви населених пунктів: Архипівка, Архипівці, Архипове, Архипов та інші. Адже відомо, що низка сіл та містечок одержували назву за ім'ям чи прізвиськом їх володаря або засновника. В Донецькій та Київській областях донині існують селища з такими назвами. Про колишню популярність ім'я Архип засвідчує ще й такий факт: за даними телефонного довідника 2000р. в столиці України, м. Києві, проживало більше ніж 20 сімей з прізвищем Архипчук. За даними переписів, у наш час прізвище Архипчук є найбільш популярним в Одеській, Полтавській, Сумській та Чернігівській областях України.
Протягом багатьох віків існування православ'я на Русі християнські обряди стали основою духовного життя східних слов'ян. Але, безперечно, деякі дохристиянські вірування і традиції дійшли й до наших днів. Однією з таких пам'яток прадавніх загальнослов'янських звичаїв і традицій є, зокрема, прізвище Архипчук.
